- притишений
- [приети/шеинией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
притишений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до притишити. 2) у знач. прикм. Який притих, став тихішим … Український тлумачний словник
притишений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
знижений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до знизити. || зни/жено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Який міститься нижче від рівня якої небудь поверхні. 3) у знач. прикм. Нижчий від нормального, звичайного за якістю, рівнем, ступенем вияву і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
приглушений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до приглушити. || приглу/шено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Трохи ослаблений, притишений (про голос). || Неяскравий, невиразний (про барви). || Прихований, не явний … Український тлумачний словник
притишеність — ності, ж. Стан за знач. притишений … Український тлумачний словник
притишено — Присл. до притишений 2) … Український тлумачний словник
сторожкий — а/, е/. 1) Напружено уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого небудь (про людину); насторожений. || Чуткий, обережний, полохливий (про тварину). || Здатний швидко й легко сприймати, відчувати що небудь (про органи слуху, нюху і т. ін.). 2) … Український тлумачний словник
при... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: [бракує сторінки машинопису]пригноблювач,… … Словник лемківскої говірки